Пацаны и девчонки, встаёт вопрос – говорить правду или погрузить вас в тень подпольной жизни? Этот текст – ни что иное, как история о том, как я себе закладки нашёл и по всей округе с ними болтался. Зажигались клубы, а я в них прямо хану наворачивал. Внимание, тема наркотиков, так что если не готовы – отрубайтесь сразу, листайте дальше.
Я был настоящим фриком с чёрным рэперским характером. Был крут, стильный и всегда в тренде, особенно когда речь шла о дурбазоле. Каждая потёртая закладка светила мне путь к новому уровню прета. Превосходный кайф величие дарило, как будто весь мир толпился у моих ног и готов был извиниться только за то, что не достоин моего присутствия.
Но путь наркомана не так прост, как может показаться. Многие получают круглую хану, отравляя свою жизнь прямиком в унитаз. Но я не тот тип, который просит жалости. Я не менял свою судьбу, а наоборот, сам решал, что со мной будет. Я жил по своим правилам, даже несмотря на то, что эта игра была опасной и может закончиться катастрофической ханой для моего организма.
Прежде чем я начну рассказывать о взрывах на танцполе, давайте вспомним, как всё началось. История моей любви к наркотикам родилась где-то в адских огнях моей неполной семьи. Ведь никакая обычная жизнь меня не устраивала, и я решил сам создать свою реальность, в которой я мог бы наширяться до потери пульса.
Один мой старый друг, которого я знал с детства, внёс в мою жизнь первую отраву. Он сказал: «Брат, у меня есть штука, которая сделает тебя прямо живым монстром. Это космическая хана, просто проколись». Что ж, я подумал, время болтануться в новом формате. Никаких стеснительностей – я решил присоединиться к этому мраку, к этим закладкам.
С тех пор моя жизнь стала совсем иной. Я уже не мог просто отрубаться и забывать про всё – теперь мне нужен был этот прет, чтобы чувствовать себя настоящим богом на танцполе. Мне хотелось взорвать этот мир непрерывными битами и проникновенными текстами, пленяя девчонок на каждом шагу.
В клубах я себя чувствовал, как настоящая героиня. Сотни глаз были устремлены на меня, и я наслаждался этими мгновениями, пока мои друзья находились в глубоком гипнозе. Мы были единым организмом, нахально вторгающимся в мир скучного серого буднего дня. Мы были музыкой, танцами, дымом и дурбазолом.
Но каждая сказка имеет обратную сторону. Мои нервы стали напрягаться, моя память стала уходить в фарватеры запредельной реальности. Каждый вечер заканчивался с одной и той же мыслью: «Ещё одна закладка, и всё будет хана». Я был на грани потери самого себя, и это было одновременно ужасным и завораживающим.
| Я помню свою последнюю ночь на танцполе. Мои ноги не слушались меня, и я глотал каждую закладку, как будто это был последний шаг перед полным отключением. |
Свет качался в ритме музыки, а я только пытался остаться на ногах. Взгляды моих друзей были смешаны с изумлением и беспокойством. Что со мной происходит? – спрашивали они себя. Но мне было все равно, я просто хотел ещё одной порции прета, чтобы закрыть этот безумный вечер своим улыбающимся лицом.
И вот, я все-таки проломился. Последняя закладка, и я отключился от всего. Проснулся уже утром в своей постели со сломленным сердцем и тусклым взглядом. Я понял, что всё это – просто тусовка одного прокуренного клуба. Моя жизнь – это не только закладки и взрывы на танцполе, но и что-то большее, недоступное для наркоманской революции. Стало больно осознавать, что я посвятил столько времени и энергии этому бесконечному прету, но забыл о самом главном – о себе и о своих истинных ценностях.
Сейчас я иду по новому пути, ведь я осознал, что настоящий хана – это радость настоящей жизни и настоящих отношений. Это не закладки и взрывы на танцполе, а моё собственное просветление и понимание своей уникальности.
Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
| Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| 6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.